Значний внесок в наукову спадщину Інституту зробили вчені, які працювали тут у різні часи.

За період існування Інституту створено ряд шкіл, а саме:

    школа проф. Козака Є. І. - концептуально розроблено системи удобрення сільськогосподарських культур у різних польових сівозмінах: нові форми мінеральних добрив; цеоліти як адсорбенти для зменшення вимивання поживних речовин з фунту; вивчено дію окремих елементів на ясно-сірих піскових ґрунтах за різних рівнів мінерального живлення; ефективність магнійвмісних та торфомінеральних добрив із використанням вуглеамонійних солей; ресурсозберігаючу систему удобрень з використанням проміжних сидератів; прийомів відтворення родючості ясно-сірого лісового ґрунту в екологічно збалансованій системі землеробства;
    школа проф. Дуки В. І. - концептуально обґрунтовано систему землеробства для Лісостепової зони західного регіону; смугову систему землеробства для передгірських та гірських районів Карпат; агротехнічні прийоми боротьби з ерозією ґрунтів; раціональну технологію освоєння осушених дерново-підзолистих, поверхнево-оглесєних суглинкових із незадовільними водно-фізичними властивостями земель:
    школа проф. Кияка Г. С. - концептуально обґрунтовано агробіологічні основи підвищення продуктивності і поліпшення якості зерна зернових, зернобобових сільськогосподарських культур, однорічних і багаторічних злаково-бобових кормових трав; круп’яних і технічних культур; ресурсозберігаючі, екологічно безпечні та економічно вигідні технології їх вирощування;
    школа проф. Малуші К. В. - концептуально вивчено ряд закономірностей у біології спадковості ознак; різні типи захисних реакцій на ураження - некрозну. хлорозну, гетерогенну; доведено, що на формування ознак в гібридному матеріалі значно впливає вік пилку, а також фунтово-кліматичні умови вирощування компонентів схрещування і гібридів;
    школа проф. Козія Г. В. - концептуально обґрунтовано технологію поліпшення і раціонального використання природних кормових угідь; створення та використання культурних пасовищ та сінокосів; еколого-біологічні властивості основних видів злаково- бобових багаторічних трав та їх різних сумішок в агроценозах;
    школа проф. Фаворова О. М. - концептуально обґрунтовано методики селекції та генетики картоплі, завдяки чому створено нові сорти цієї культури, розроблено технологічні процеси їх вирощування та ведення насінництва;
    школа проф. Палфія Ф. Ю. - концептуально обґрунтовано роль сірки в стимуляції синтезу біологічно активних сполук симбіотичними мікробними асоціаціями у передшлунках жуйних тварин, у силосі і торфі; вплив біологічно активних сполук - фітоестрогенів- ізофлавонів на метаболічні процеси в організмі с.-г. тварин, молочну продуктивність і відтворювальну функцію великої рогатої худоби;
    школа проф. Звсрєвої Г. В. - концептуально обґрунтовано наукові основи профілактики і лікування гінекологічних захворювань тварин, підвищення відтворювальної здатності маточного поголів'я; генетичної зумовленості і успадкованості ознак репродуктивної функції бугаїв;
    школа проф. Вудмаски В. Ю. - обґрунтовано фізіологічні основи повноцінної годівлі тварин, ефективні технології заготівлі, переробки, зберігання і використання кормів; розроблено рецептуру повнораціонних сухих кормосумішок, комбікормів, білково- мінеральних білково-жиро-мінеральних, мінеральних добавок та префіксів із використанням високобілкових компонентів місцевого виробництва;
    школа проф. Мащака Я. І. - встановлено взаємозв'язок деградації травостоїв між геоморфологічними, кліматичними умовами та антропогенною діяльністю. Розроблено і теоретично обґрунтовано найбільш раціональні шляхи та інтенсивні диференційовані технології створення, догляду, використання та відновлення високопродуктивних сіножатей і пасовищ на природних кормових угіддях й еродованих землях;
    школа проф. Ярмопюка М. Т. - розроблено основи створення і використання культурних пасовищ за результатами багаторічних досліджень, що стосувалися удобрення травостоїв макро- і мікродобривами, проведено агроекологічну оцінку довкілля;
    школа Андрушківа М. І. - розроблено агротехнічні прийоми вирощування кормових бобів на зерно в передгірських та гірських районах Карпат, розроблено та науково-обґрунтовано різні форми мінеральних добрив та вапняково-сірчаних відходів гірничого комбінату під зернові, зернобобові, круп'яні культури та льон при вирощуванні їх на ґрунтах із підвищеною кислотністю; створено нові сорти льону-довгунця (Зоря-87. Львівський-7) та розроблено основні технологічні заходи їх вирощування в ґрунтово-кліматичних умовах західного регіону.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter